Вивчення організаційно-правових засад діяльності органів системи МВС з реалізації повноважень у сфері приватної детективної та охоронної діяльності та обігу зброї неможливе без наявності чіткого понятійного апарату. Тільки в разі його дослідження можна розкрити сутність, правову природу такого важливого інституту адміністративного права, яким є правове регулювання охоронної діяльності (далі – ПРОД).
Метою статті є визначення сутності та особливостей організаційно-правових засад діяльності органів системи МВС щодо реалізації повноважень у сфері охоронної діяльності; теоретичне обґрунтування розробки організаційних структур і правових заходів щодо підвищення ефективності діяльності органів системи МВС у цій сфері.
Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні організаційно-правових засад діяльності органів системи МВС у контексті реалізації ними повноважень у сфері охоронної діяльності.
Методи: інформаційну й емпіричну основу статті становлять узагальнення практичної діяльності органів системи МВС України та приватних охоронних структур, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, поліції охорони та МВС України.
Висновки. Організаційно-правові засади діяльності органів системи МВС мають свою специфіку. Здебільшого вчені підкреслюють, що як форма адміністративно-правового регулювання ПРОД – це сукупність норм адміністративного права, які містять дозволи, заборони та приписи, що підлягають неухильному дотриманню суб'єктами публічного адміністрування.
Організаційно-правові засади охоронної діяльності мають бути комплексними й формуватися відповідними нормативними правовими актами. Правовим регулюванням організаційно-правових засад охоронної діяльності повинна охоплюватися також діяльність органів системи МВС щодо реалізації зазначених засад. Форми та методи впливу органів системи МВС на підконтрольний суб'єкт у випадку його відхилень від заданих параметрів поведінки повинні бути встановлені законом.
Поза межами правового регулювання залишається діяльність охоронних підрозділів суб'єктів господарювання.
Медицинские учреждения часто становятся объектами совершения противоправных действий из-за наличия наркотических, спиртосодержащих и дорогих медицинских препаратов, а также ценного диагностического оборудования и оргтехники. Ситуация осложняется тем, что медицинский и вспомогательный персонал, пациенты и посетители в случае нападения не могут в полной мере противостоять преступным элементам. Руководство учреждений здравоохранения в первую очередь должно обеспечить безопасность, то есть охрану учреждений, персонала, пациентов и посетителей, а потому должно выполнить необходимое планирование, тщательную разработку и внедрение охранных систем вместе с комплексом мероприятий административного характера. Целью работы является определение особенностей охранной деятельности в сфере защиты учреждений здравоохранения, проведение анализа законодательного и нормативно-правового обеспечения деятельности лицензированных охранных структур, а также их деятельности в сфере здравоохранения, определение потребности в организации таких служб и обоснование концептуальных основ построения интегрированных систем безопасности учреждений здравоохранения. Проведен общий и целенаправленный анализ и оценка законодательной и нормативно-правовой базы охранной деятельности в Украине с целью возможности ее использования для создания служб охраны и обеспечения предупреждения совершения преступлений в учреждениях здравоохранения. Проведено аналитическое исследование по обработке большого количества информационных источников (более 110) относительно создания и деятельности служб охраны в Украине и иностранных государствах с использованием методов Content analysis и Open Source Intelligence (OSINT). Исследована профессиональная отечественная и иностранная специальная литература, а также информация из Интернета об организации, деятельности, управлении и техническом оснащении служб охраны в различных учреждениях, в том числе и в учреждениях здравоохранения. В результате исследования, проведенного с привлечением профессиональных экспертов службы охраны труда, службы безопасности, пожарной охраны, Государственной службы охраны при Министерстве внутренних дел Украины, относительно организации и урегулирования оптимального функционирования служб охраны в учреждениях здравоохранения выявена насущная необходимость в их создании для обеспечения безопасности, защиты персонала и пациентов, что будет способствовать предупреждению совершения противоправных действий. Рассмотренная проблематика функционирования служб охраны в учреждениях здравоохранения актуальна, требует дальнейшей разработки и обсуждения на страницах журнала с привлечением руководителей отрасли и учреждений здравоохранения, специалистов охранных служб и правоохранительных органов. ; Медичні установи часто стають об'єктами вчинення протиправних дій через наявність наркотичних, спиртовмісних і дорогих медичних препаратів, а також цінного діагностичного обладнання й оргтехніки. Ситуація ускладнюється тим, що медичний і допоміжний персонал, пацієнти й відвідувачі в разі нападу не можуть повною мірою протистояти злочинним елементам. Керівництво закладів охорони здоров'я в першу чергу повинно забезпечити безпеку, тобто охорону закладів, персоналу, пацієнтів і відвідувачів, тому слід виконати необхідне планування, ретельну розробку й запровадження охоронних систем разом із комплексом заходів адміністративного характеру. Метою роботи є визначення особливостей охоронної діяльності у сфері захисту закладів охорони здоров'я, проведення аналізу законодавчого й нормативно-правового забезпечення діяльності ліцензованих охоронних структур, а також їх діяльності у сфері галузі охорони здоров'я, визначення потреби в організації таких служб та обґрунтування концептуальних засад побудови інтегрованих систем безпеки закладів охорони здоров'я. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз і виконано оцінку законодавчої і нормативно-правової бази охоронної діяльності в Україні щодо її використання для створення служб охорони й забезпечення запобігання скоєнню злочинів у закладах охорони здоров'я. Проведено аналітичне дослідження з опрацювання великої кількості інформаційних джерел (понад 110) щодо створення й діяльності служб охорони в Україні й іноземних державах із використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). Досліджена фахова вітчизняна й іноземна спеціальна література, а також інформація з Інтернету про організацію, діяльність, управління й технічне оснащення служб охорони в різних установах, у тому числі в закладах галузі охорони здоров'я. У результаті дослідження, проведеного із залученням фахових експертів служби охорони праці, служби безпеки, пожежної охорони, Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, щодо організації й налагодження оптимального функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я виявлено нагальну необхідність їх створення для забезпечення безпеки, захисту персоналу й пацієнтів, що сприятиме запобіганню вчиненню протиправних дій. Розглянута проблематика функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я є актуальною, вимагає подальшої розробки й обговорення на шпальтах журналу із залученням керівників галузі й закладів охорони здоров'я, фахівців охоронних служб і правоохоронних органів. ; Healthcare facilities often become objects of unlawful acts due to availability of narcotic, alcohol-containing and expensive medicines, as well as valuable diagnostic and office equipment. The situation is complicated by the fact that medical and support staff, patients and visitors are not able to fully resist the criminals in case of an attack. The management of healthcare facilities must first of all ensure safety, that is, protection of facilities, personnel, patients and visitors, and, therefore, carry out the necessary planning, careful development and implementation of security systems, along with a set of administrative measures. The aim of work is to determine the characteristics of security activities in the area of security of healthcare facilities, to analyze the legislative and regulatory support of licensed security structures, as well as their activities in the health sector and to determine the needs for organizing such services, justify the conceptual basis for building integrated security systems. The author has carried out general and targeted analysis and assessment of the legislative and regulatory framework of security activities in Ukraine in the view of possibility of its use to create security services and ensure the prevention of crime in healthcare facilities. Analytical study of a large number of sources (over 110) on the foundation and activities of security services in Ukraine and abroad has been conducted with Content analysis and Open Source Intelligence methods. The professional domestic and foreign special literature is studied, as well as information from the Internet about organization, activities, management and technical equipment of security services in various institutions, in particular healthcare facilities. As a result of a study conducted with the involvement of professional experts from the labor protection, security service, fire-fighting service, and State Security Service under the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, it was proved that the organization of optimal functioning of security services in healthcare facilities is urgently needed to ensure safety and to protect personnel and patients from commitment of unlawful acts. The considered range of problems regarding the functioning of security services in healthcare facilities is topical and requires further development and discussion on the pages of the journal with the involvement of leaders of industry and healthcare facilities, security professionals and law enforcement agencies.
Медицинские учреждения часто становятся объектами совершения противоправных действий из-за наличия наркотических, спиртосодержащих и дорогих медицинских препаратов, а также ценного диагностического оборудования и оргтехники. Ситуация осложняется тем, что медицинский и вспомогательный персонал, пациенты и посетители в случае нападения не могут в полной мере противостоять преступным элементам. Руководство учреждений здравоохранения в первую очередь должно обеспечить безопасность, то есть охрану учреждений, персонала, пациентов и посетителей, а потому должно выполнить необходимое планирование, тщательную разработку и внедрение охранных систем вместе с комплексом мероприятий административного характера. Целью работы является определение особенностей охранной деятельности в сфере защиты учреждений здравоохранения, проведение анализа законодательного и нормативно-правового обеспечения деятельности лицензированных охранных структур, а также их деятельности в сфере здравоохранения, определение потребности в организации таких служб и обоснование концептуальных основ построения интегрированных систем безопасности учреждений здравоохранения. Проведен общий и целенаправленный анализ и оценка законодательной и нормативно-правовой базы охранной деятельности в Украине с целью возможности ее использования для создания служб охраны и обеспечения предупреждения совершения преступлений в учреждениях здравоохранения. Проведено аналитическое исследование по обработке большого количества информационных источников (более 110) относительно создания и деятельности служб охраны в Украине и иностранных государствах с использованием методов Content analysis и Open Source Intelligence (OSINT). Исследована профессиональная отечественная и иностранная специальная литература, а также информация из Интернета об организации, деятельности, управлении и техническом оснащении служб охраны в различных учреждениях, в том числе и в учреждениях здравоохранения. В результате исследования, проведенного с привлечением профессиональных экспертов службы охраны труда, службы безопасности, пожарной охраны, Государственной службы охраны при Министерстве внутренних дел Украины, относительно организации и урегулирования оптимального функционирования служб охраны в учреждениях здравоохранения выявена насущная необходимость в их создании для обеспечения безопасности, защиты персонала и пациентов, что будет способствовать предупреждению совершения противоправных действий. Рассмотренная проблематика функционирования служб охраны в учреждениях здравоохранения актуальна, требует дальнейшей разработки и обсуждения на страницах журнала с привлечением руководителей отрасли и учреждений здравоохранения, специалистов охранных служб и правоохранительных органов. ; Медичні установи часто стають об'єктами вчинення протиправних дій через наявність наркотичних, спиртовмісних і дорогих медичних препаратів, а також цінного діагностичного обладнання й оргтехніки. Ситуація ускладнюється тим, що медичний і допоміжний персонал, пацієнти й відвідувачі в разі нападу не можуть повною мірою протистояти злочинним елементам. Керівництво закладів охорони здоров'я в першу чергу повинно забезпечити безпеку, тобто охорону закладів, персоналу, пацієнтів і відвідувачів, тому слід виконати необхідне планування, ретельну розробку й запровадження охоронних систем разом із комплексом заходів адміністративного характеру. Метою роботи є визначення особливостей охоронної діяльності у сфері захисту закладів охорони здоров'я, проведення аналізу законодавчого й нормативно-правового забезпечення діяльності ліцензованих охоронних структур, а також їх діяльності у сфері галузі охорони здоров'я, визначення потреби в організації таких служб та обґрунтування концептуальних засад побудови інтегрованих систем безпеки закладів охорони здоров'я. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз і виконано оцінку законодавчої і нормативно-правової бази охоронної діяльності в Україні щодо її використання для створення служб охорони й забезпечення запобігання скоєнню злочинів у закладах охорони здоров'я. Проведено аналітичне дослідження з опрацювання великої кількості інформаційних джерел (понад 110) щодо створення й діяльності служб охорони в Україні й іноземних державах із використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). Досліджена фахова вітчизняна й іноземна спеціальна література, а також інформація з Інтернету про організацію, діяльність, управління й технічне оснащення служб охорони в різних установах, у тому числі в закладах галузі охорони здоров'я. У результаті дослідження, проведеного із залученням фахових експертів служби охорони праці, служби безпеки, пожежної охорони, Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, щодо організації й налагодження оптимального функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я виявлено нагальну необхідність їх створення для забезпечення безпеки, захисту персоналу й пацієнтів, що сприятиме запобіганню вчиненню протиправних дій. Розглянута проблематика функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я є актуальною, вимагає подальшої розробки й обговорення на шпальтах журналу із залученням керівників галузі й закладів охорони здоров'я, фахівців охоронних служб і правоохоронних органів. ; Healthcare facilities often become objects of unlawful acts due to availability of narcotic, alcohol-containing and expensive medicines, as well as valuable diagnostic and office equipment. The situation is complicated by the fact that medical and support staff, patients and visitors are not able to fully resist the criminals in case of an attack. The management of healthcare facilities must first of all ensure safety, that is, protection of facilities, personnel, patients and visitors, and, therefore, carry out the necessary planning, careful development and implementation of security systems, along with a set of administrative measures. The aim of work is to determine the characteristics of security activities in the area of security of healthcare facilities, to analyze the legislative and regulatory support of licensed security structures, as well as their activities in the health sector and to determine the needs for organizing such services, justify the conceptual basis for building integrated security systems. The author has carried out general and targeted analysis and assessment of the legislative and regulatory framework of security activities in Ukraine in the view of possibility of its use to create security services and ensure the prevention of crime in healthcare facilities. Analytical study of a large number of sources (over 110) on the foundation and activities of security services in Ukraine and abroad has been conducted with Content analysis and Open Source Intelligence methods. The professional domestic and foreign special literature is studied, as well as information from the Internet about organization, activities, management and technical equipment of security services in various institutions, in particular healthcare facilities. As a result of a study conducted with the involvement of professional experts from the labor protection, security service, fire-fighting service, and State Security Service under the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, it was proved that the organization of optimal functioning of security services in healthcare facilities is urgently needed to ensure safety and to protect personnel and patients from commitment of unlawful acts. The considered range of problems regarding the functioning of security services in healthcare facilities is topical and requires further development and discussion on the pages of the journal with the involvement of leaders of industry and healthcare facilities, security professionals and law enforcement agencies.
The article has an overview character and is focused on the peculiarities of legal regulation of licensing of safeguarding activity. The essence of safeguarding activity has been determined. The concept of licensing the safeguarding activity has been suggested. Legislative acts and bylaws regulating the licensing the safeguarding activity have been provided. Safeguarding activity can be defined as the provision of services for the protection of property and personal security of citizens by business entities. Such provision is carried out on the basis of a license issued by an authorized agency and regulated by the norms of the current law. Licensing of safeguarding activity is a mean of state regulation of economic activity for the provision of safeguarding services by setting requirements for business entities engaged in such activities, and monitoring their compliance both during obtaining a license and in the course of economic activity. The Ministry of Internal Affairs of Ukraine is the agency authorized to review documents for obtaining a license to carry out safeguarding activity. The peculiarities of obtaining a license to provide services for the protection of property, life and health of a person have been established. The specificity of licensing safeguarding activity is due to the increased risk to life and health of employees who perform safeguarding functions at protected facilities and while the protection of individuals. Among the features of licensing safeguarding activity it is necessary to indicate personnel, organizational and technological requirements for safeguarding companies. The list of documents submitted to the Ministry of Internal Affairs of Ukraine by the applicant for a license to provide safeguarding services has been determined. The authors have provided characteristics of qualification requirements to personnel of safeguarding company. The organizational requirements for the licensee have been determined. These requirements consist in the availability and accounting civil contracts for the provision of safeguarding services and the procedure for interaction with the police. Technological requirements establish the list and characteristics of the equipment, which should be used by the safeguarding company in accomplishing the tasks. The authors have provided propositions to amend the current legislation regulating the licensing of safeguarding activity to change the licensing authority. ; Статья имеет обзорный характер и посвящена особенностям правового регулирования лицензирования охранной деятельности. Приведены нормативно-правовые акты, регулирующие лицензирование охранной деятельности. Установлен перечень документов, представляемых для получения лицензии. Исследованы особые кадровые, организационные, технологические требования к охранным фирмам. ; Стаття має оглядовий характер та присвячена особливостям правового регулювання ліцензування охоронної діяльності. Наведено нормативно-правові акти, які регулюють ліцензування охоронної діяльності. Установлено перелік документів, які подаються для отримання ліцензії. Досліджено особливі кадрові, організаційні, технологічні вимоги до охоронних фірм.
Досліджена охоронна діяльність держави та її органів при здійсненні нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Наголошується, що нагляд та контроль за додержанням трудового законодавства є одним з найбільш дієвих механізмів забезпечення правопорядку в трудовій сфері та виступає засобом охорони і захисту трудових прав працівників. Исследована охранная деятельность государства и его органов при осуществлении надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде. Отмечается, что надзор и контроль за соблюдением трудового законодательства является одним из самых действенных механизмов обеспечения правопорядка в трудовой сфере и выступает средством охраны и защиты трудовых прав работников. The article is devoted to the study of the protective activity of the state and its bodies in the supervision and control over observance of the legislation on labor. It is noted that supervision and control over observance of labor legislation is one of the most effective mechanisms for ensuring law and order in the labor sphere and serves as a means of protecting and protecting workers' labor rights. It is substantiated that supervisory activity is the activity of competent state bodies aimed at protecting workers' labor rights. The indicated authorities warn, detect violations of labor laws, restore workers' labor rights and bring the perpetrators to justice in violation of these rights officials. It is also emphasized that the distinctive feature of supervisory control activity in observance of labor legislation and observance of labor rights is that legislative requirements are always concrete, clearly indicated in normative acts. Labor rights can be defined as recommendations, valuation provisions. At the same time, state bodies during the conduct of inspections should exercise control and supervision of compliance not only with the norms of the legislation, but also with respect to the norms of local regulations. The paper argues that the non-observance of labor legislation in some cases can be ...
The organizational and legal bases of activity of bodies of system of the Ministry of Internal Affairs on realization of powers in the field of private detective and security activity and arms circulation are investigated. It is determined that the main factor that determines the peculiarity of this area is the increased public danger in the illegal activities of its subjects. It is proposed to create state legal mechanisms to control the implementation of security activities, aimed at ensuring the security of society in particular.It is proved that the organizational and legal basis of security activities should be comprehensive and formed by relevant regulations. Legal regulation of organizational and legal principles of security activities should also cover the activities of the bodies of the Ministry of Internal Affairs on the implementation of these principles. Thus, the mechanism of organizational and legal regulation of the activities of the Ministry of Internal Affairs on security activities should include the development of legal norms within the stages, if formed: the rights of the Ministry of Internal Affairs to control the functioning of the controlled entity; system of informing the controlling body about it; responsibilities of the bodies of the system of the Ministry of Internal Affairs to respond to deviations from the parameters of the functioning of the controlled entity provided by the legislative body.Forms and methods of influence of the bodies of the Ministry of Internal Affairs on the controlled entity in case of deviations from the set parameters of its behavior must be established by law. In particular, in order to ensure the personal security of employees of non-state security structures and create a level playing field for all actors in the security services market, it is important to speed up consideration and adoption by the Verkhovna Rada of Ukraine of the Law on the Right to Civilian Firearms.It is necessary to legislate the Unified State Register of Civilian Weapons and determine ...
The article considers the essence and structure of guarantees of legality of non-state security and private detective activities in the administrative-legal aspect. The guarantees are divided into three groups: guarantees of the legality of private security and private detective (search) activities; security guarantees for the implementation of private security and private detective (search) activities; and guarantees a combination of private and public interests in the implementation of private security and private detective (search) activities. Guarantees of legality can be represented as a set of institutional, political and legal conditions under which compliance with the requirements of laws and by-laws is regulated, which governs private security and private detective (detective) activities. The author relates to legal guarantees of the legality of the activities of private detective (search) and private security activities the following: 1) material guarantees, which include: a) the principles of the rule of law, legality, objectivity and impartiality, respect for the rights, freedoms and legitimate interests of physical and legal entities, respect for human dignity; b) a ban according to which a representative of a non-governmental security service or a private detective cannot be an official or an official of state authorities, local authorities, law enforcement or judicial authorities; c) maintaining by the National Police of Ukraine of the Unified Register of subjects of private detective (search) activity with the aim of collecting, storing, recording and providing reliable information about the number and their personnel. The author defines the security guarantees of non-state security and private detective activities as a system of methods and methods, the use of which helps to reduce the risks of harming the life, health, financial and other protected rights of the interests of private detectives and their associations, as well as individuals and legal entities using their services. The article defines the features of guarantees combination of private and public interests in the implementation of private security and private detective activities. ; У статті розглянуто сутність і структуру гарантій законності недержавної охоронної та приватної де-тективної діяльності в адміністративно-правовому аспекті. Гарантії функціонування суб'єктів недержав-ної охоронної та приватної детективної (розшукової) діяльності поділено на три групи: гарантії законно-сті недержавної охоронної та приватної детективної (розшукової) діяльності; гарантії безпеки здійснення недержавної охоронної та приватної детективної (роз-шукової) діяльності; гарантії поєднання приватних і публічних інтересів під час здійснення недержав-ної охоронної та приватної детективної (розшукової) діяльності. Гарантії законності представлені як сукупність інституційних, політичних і правових умов, за яких забезпечується додержання вимог законів і підзакон-них правових актів, якими регламентується недер-жавна охоронна та приватна детективна (розшуко-ва) діяльність. Автор відносить до правових гарантій законності діяльності суб'єктів приватної детективної (розшукової) та недержавної охоронної діяльності такі: 1) матеріальні гарантії, до яких належать: а) принци-пи верховенства права, законності, диспозитивності, об'єктивності та неупередженості, дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, поваги до людської гідності; б) заборони, відпо-відно до яких представник недержавної служби охо-рони або приватний детектив не може бути службо-вою чи посадовою особою органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних чи судових органів влади; в) ведення Національною поліцією України Єдиного реєстру суб'єктів приватної детективної (розшукової) діяльності з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і їх персональний склад. Автор визначає гарантії безпеки здійснення недер-жавної охоронної та приватної детективної діяльності як систему прийомів і способів, використання яких дає змогу знизити ризики спричинення шкоди життю, здоров'ю, фінансовим та іншим охоронюваним правам інтересів приватних детективів і їх об'єднань, а також фізичних і юридичних осіб, що користуються їхніми послугами. У статті визначено особливості гарантій по-єднання приватних і публічних інтересів під час здійс-нення недержавної охоронної та приватної детективної діяльності.
The article is devoted to the consideration of the essence of the concept of "licensing" that is one of the regulating means of the state to influence the activity of managerial subjects regarding the beginning, proceeding of separately defined activities and further control over its implementation in order to ensure the protection of rights and legitimate interests of citizens, the state and society. The author highlighted the role of the state as a guarantor of ensuring rights and meeting the educational needs, ensuring the compliance of educational activities for the needs of society under the conditions of globalization and the internationalization of higher education, strengthening of competition and development of the autonomy of higher education institutions. It is thus well-рroven that government control is the prevailing form of influence on development of higher education in Ukraine, as the state, coming forward as one of subjects of macroeconomics, the main function of that is organization of production of public benefits, provides adjusting of economy, determines terms and rules of conduct of economic activity, sets certain requirements and limitations of activity of subjects of menage, including their responsibility for offence in the field of a menage. While licensing is one of instruments of regulative influence of the state on establishments of higher education and refers to the administrative methods, when a necessary result is arrived at by means of direct influence of central public authority in the sphere of education on establishments of education. The role of educational activity licensing as a element of the system of external quality assurance in higher education are researched. By an author determination of function of licensing: regulatory, legitimation, supervisory, fiscal, permissive, informative, registration, statistical, guard, and disclosed content of every function. ; Статья посвящена рассмотрению сущности понятия «лицензирование», что является одним из средств регулирующего воздействия со стороны государства на деятельность субъектов хозяйствования относительно начала, производства отдельных видов деятельности и последующего контроль ее осуществления в целях обеспечения защиты прав, законных интересов граждан, государства и общества. Автором представлена роль государства как гаранта обеспечения прав и удовлетворения потребностей в сфере образования, обеспечения соответствия образовательной деятельности запросам общества в условиях глобализации и интернационализации высшего образования, усилении конкуренции и развития автономии высших учебных заведений. При этом доказано, что государственное регулирование является преобладающей формой влияния на развитие высшего образования в Украине, поскольку государство, выступая одним из субъектов макроэкономики, главной функцией которого является организация производства общественных благ, обеспечивает регулирование экономики, определяет условия и правила ведения хозяйственной деятельности, устанавливает определенные требования и ограничения деятельности субъектов хозяйствования, включая их ответственность за правонарушения в сфере хозяйствования. Тогда как лицензирование является одним из инструментов регулирующего воздействия государства на высшие учебные заведения и относится к административным методам, когда необходимый результат достигается с помощью прямого воздействия центрального органа государственной власти в сфере образования на учебные заведения. Исследована роль лицензирования образовательной деятельности как элемента системы гарантии качества высшего образования. Автором определены функции лицензирования, в частности: регулятивная, легитимационная, контролирующая, фискальная, разрешительная, информационная, учетная, статистическая, охранная и раскрыто содержание каждой функции. ; Стаття присвячена розгляду сутності поняття «ліцензування», що є одним із засобів регулюючого впливу з боку держави на діяльність суб'єктів господарювання щодо початку, провадження окремо визначених видів діяльності та подальшого контролю за її здійсненням з метою забезпечення захисту прав, законних інтересів громадян, держави і суспільства. Автором висвітлена роль держави як гаранта забезпечення прав і задоволення потреб у сфері освіти, забезпечення відповідності освітньої діяльності запитам суспільства в умовах глобалізації та інтернаціоналізації вищої освіти, посиленні конкуренції та розвитку автономії закладів вищої освіти. При цьому доведено, що державне регулювання є переважаючою формою впливу на розвиток вищої освіти в Україні, оскільки держава виступаючи одним з суб'єктів макроекономіки, головною функцією якого є організація виробництва суспільних благ, забезпечує регулювання економіки, визначає умови і правила ведення господарської діяльності, встановлює певні вимоги і обмеження діяльності суб'єктів господарювання, включаючи їх відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Тоді як ліцензування є одним із інструментів регулюючого впливу держави на заклади вищої освіти та відноситься до адміністративних методів, коли необхідний результат досягається за допомогою прямого впливу центрального органу державної влади в сфері освіти на заклади освіти. Досліджено роль ліцензування освітньої діяльності як елемента системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Автором визначенні функції ліцензування, зокрема: регулятивна, легітимаційна, контролююча, фіскальна, дозвільна, інформаційна, облікова, статистична, охоронна, та розкритий зміст кожної функції.
Matvieieva A. V., Yerofyeyenko L. V. The role and importance of the functions of economic procedurallaw. – Article.The article is devoted to the main problems of legal definition of the place and role of the functionin the system of commercial procedural law. The authors analyze the historical and legal foundationsof the development of procedural law, as well as understanding the essence of the functions of the economicprocess and their types. Proposals for the interpretation and classification of the functions of commercialprocedural law are given.Today it is extremely important to define and classify the functions of commercial procedural lawin order to determine their place and role in terms of analysis of modern procedural law.The nature of the field of commercial procedural law is manifested as a socio-regulatory regulator.Based on this, its functions are of great importance for the effective protection of the rights andlegitimate interests of enterprises, institutions, organizations, other legal entities, citizens who carry outbusiness activities without creating a legal entity and have acquired the status of business entity, entitymanagement, state and other bodies, individuals who are not business entities. However, the problem nowis that the results of intellectual work, expressed in intellectual property, although they should bringtangible income, but not always in practice. A necessary prerequisite for profit is the use of property, itsintroduction into economic circulation.It is important to understand the essence of the functions of the economic process is the periodizationof the stages of procedural law in the Ukrainian lands: 1) the first period is the times of Kievan Rus (OldRussian), when the court was subordinate to the administration, ie was an integral part of it; 2) II period –XIV–XIX centuries. (pre-revolutionary). Creation of state institutions for resolving cases, consolidationof Ukrainian customary law in normative legal acts and administrative-judicial practice (second half of theXVII century), formation of the so-called written law; 3) III period – 1917–1991 (Soviet). The introductionof new methods of economic organization and centralized planning has led to the creation of a system of state courts,which are characterized by their use as a means of indirect influence on public relations by public authorities;4) IV period – from 1991 to the present (post-Soviet), associated with the independence of Ukraine and the creation. The functions of the state are classified according to their social significance, duration of action, sphereof activity, form of consolidation, etc. Preferably, all these criteria can be applied to the classificationof functions of the economic process, taking into account its features. For example, according to thecriterion of the duration of the function, the economic process can be divided into permanent and temporary.The permanent ones include regulatory, security, economic, political, informational functions, and thetemporary ones include monitoring and integration functions. According to the criterion of the limitsof law, functions are divided into external and internal. The external functions of the economic processinclude economic, political, and internal – regulatory, security, compensation and health. ; Матвєєва А. В., Єрофєєнко Л. В. Роль та значення функцій господарського процесуальногоправа. – Стаття.Стаття присвячена основним проблемам правового визначення місця та ролі функції в системі господарського процесуального права. Авторами проаналізовано історико-правові підвалини розвитку процесуального права, а також розуміння сутності функцій господарського процесу та їх видів. Надано пропозиції щодо тлумачення та класифікації функцій господарського процесуального права. Сьогодні надзвичайно актуальним є визначення та класифікація функцій господарського процесуального права з метою визначення їх місця та ролі в розрізі аналізу сучасного процесуального права.Природа галузі господарського процесуального права виявляється як соціально-нормативного регулятора. Виходячи з цього, його функції мають велике значення для ефективності захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та набули в установленому порядкустатусу суб'єкта господарювання. суб'єкт господарювання, державні та інші органи, фізичні особи,які не є суб'єктами господарювання. Проте зараз проблема полягає в тому, що результати інтелектуальної праці, виражені в інтелектуальній власності, хоч і повинні приносити відчутний дохід, але незавжди на практиці. Необхідною передумовою отримання прибутку є використання майна, введення його в господарський обіг.Важливим для розуміння сутності функцій господарського процесу є періодизація етапів становлення процесуального права на українських землях: 1) перший період – це часи Київської Русі(давньоруського), коли суд був підпорядковувався адміністрації, тобто був її невід'ємною частиною;2) II період – XIV–XIX ст. (дореволюційний). Створення державних інституцій для вирішення справ, закріплення українського звичаєвого права в нормативно-правових актах та адміністративно-судовій практиці (друга половина XVII ст.), формування т.зв. писаного права; 3) III період – 1917–1991 рр. (радянський). Запровадження нових методів організації економіки та централізованого планування призвело до створення системи державних судів, для яких характерне використання їх як засобу непрямого впливу на суспільні відносини з боку органів державної влади; 4) IV період – з 1991 р. по теперішній час (пострадянський), пов'язаний із здобуттям незалежності України та створенням.Функції держави класифікують за їх соціальною значущістю, тривалістю дії, сферою діяльності, формою консолідації тощо. Переважно всі ці критерії можна застосувати до класифікації функцій економічного процесу з урахуванням його особливостей. Наприклад, за критерієм тривалості функції господарський процес можна поділити на постійні та тимчасові. До постійних належать регуляторна, охоронна, економічна, політична, інформаційна функції, а до тимчасових – моніторингова та інтеграційна. За критерієм меж права функції поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх функцій економічного процесу відносять економічну, політичну, а внутрішню – регулятивну, охоронну, компенсаційну та оздоровчу.
